Блог вчителя початкових класів Бояницької ЗШ Іст. Люби Любові Євгенівни: листопада 2016

«Посвята в калинчата» 2016

1 Осіннього ранку

Пташки відлітали ,

Новину повідомляли ,

Що до нашого школи гості завітали .

2 Щоб почути від нас,

Що бережемо природу ,

І любимо рідний край –

Скарб свого народу.

3 Про рослину незвичайну ,

З пишними гілками .

Про калину променисту

Вкриту ягідками.

4 Про подію важливу для наших малят –

Їх приймуть сьогодні до лав калин чат.

Тож ,гості шановні, прошу не дрімати

Бурхливими оплесками первачків зустрічати.

Звучить пісня. З’являється Калинка і первачки.

Діти запитують :

- Хто ти , дівчинко, гарненька ?

Калина. Я не груша , я не слива –

Я – калинонька вродлива.

Я стою в зеленім листі

У червоному намисті.

А чому ж я так прибралась?

Бо до свята готувалась.
І прийшла я не сама
Друзів менших привела.

Калина. Калинчата, наш девіз:

Всі. « Без верби і калини нема України »

Калина. Калинчата, наш гімн.

Гімн калинчат муз. О. Пенюк сл. В. Сірко

Щось весною трапилось у школі у нас.
Засіяло сонечко – стало все гаразд.
Зацвіла калинонька в нашому дворі.
Весело-
превесело стало дітворі.

Пр - ів: Калинкою дворик свій діти нарекли

Самі калинчата ми з нею розцвіли.
На калині китиці соловей сіда
І співає пісеньку наша дітвора.

В іграх і веселощах літечко пройшло,
  З кольорами дивними осінь привело.

  Вона тії китиці пензлем червонить.                                                                                                                                           В

калин чат на личеньку диво-мак горить.

Пр - ів:

Калина: А чи знаєте діти хто такі калинчата?

Всі. Знаємо

1 Калинчата дружні, сміливі, чуйні діти;

2 Калинчата люблять школу;

3 Поважають старших;

4 Калинчата малюють, читають, грають, співають;

5 Калинчата – майбутні козачата;

6 Бо ж козацькому роду нема переводу;

7 Тільки тих, хто добре знає свій край, називають калинчатами.

Калина: Любі малята, я щиро рада, що від сьогодні наша шкільна організація попов-ниться ще чотирма калинчатками. Радіють за вас і ваші старші товариші по школі, і батьки ,і вчителі. Всі вони сьогодні будуть вас вітати і як водиться на святі подарунки дарувати.

8 “ Без верби й калини – нема України ” – так говорять у народі. І це дійсно так. Калина – безсмертний символ України.

9 Калина – це символ родинного благополуччя і достатку.

10 Росте калина по тінистих лісах, гаях і дібровах, на схилах, на узліссях і лісових галявинах. По всій Україні.

В одному селі жили хлопець Кай та дівчина Лина. Підросли, покохали одне одного, одружилися, стали жити сім’єю. Сонечко працею стрічали і проводжали на спочинок. Дружно жили, весело. Народила Лина дочку-красуню. Гляне на неї сонечко- засмієть-ся.

На згадку про народження доньки вирішив Кай посадити деревце-звичай в Україні такий жив між людей. Але хотілося чогось незвичайного, як доньчина краса. Пішов Кай до лісу, побачив гарний та пишний кущ, всипаний білим цвітом. Викопав обережно з рідною лісовою землицею куща, та й посадив біля двору. Росте донька, гарнішає. Рос-те кущ, зеленіє. Навесні біліє квіточками, восени червоніє ягідками. Гарний, як нарече-на в день весілля.

Хто не йде, щастя Кая та Лини в кущеві тому вбачають. Почали люди і собі садити гарного кущика біля двору, щоб щастя дім не лишало, щоб дівчата красою своєю пишалися. А що кущ назви не мав, то почали його кликати кущем Кая та Лини- кущем калини, а донечку -Калинкою-Килинкою.

Розцвіла Україна калиною, запишалася красою дівочою. І пішов звичай по землі українській: народився синочок - тато саджає дубочок, народилася донька-саджає калиноньку. На щастя, на долю, на здоров’я. Кущ не тільки красу має, він здоров’я повертає. Людей шанує-хворість лікує. Ось така вона-калинонька наша.

11 Рубінові плоди калини за народними уявленнями здавна символізували мужність людей, які проливають кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами.

12 До того ж насіння їх схоже на серце. Маленьке, але дуже гаряче, яке кожного зігріває.

1У калини квіточки

То біленькі зірочки

2У калини ягідки

Червоненькі крапельки.

3У калини зернятка

То маленькі серденька

4Через те і кущ калини

Став за символ України

Калина. А зараз пропоную вам пограти в гру «Хто краще про калину скаже?»

Калинка в колі , дає гілочку кожній дитині , діти промовляють про неї слова .

1 Ти :червоненька, весела, промениста,

2 Вродлива, смачна, ніжна, квітуча,

3 Трішки гіркувата, пишна, рясна,

4 Корисна, цілюща , соковита, красива наче дівчина .

Калина. Молодці , як багато чарівних слів ви підібрали для Калиноньки. Про неї

складено багато віршів , пісень.

Пісня:

13 В ЩАСЛИВІ ДНІ Й ДНІ СВІТЛОЇ ПЕЧАЛІ

КАЛИНУ І ВЕРБУ ВКРАЇНЦІ ВЕЛИЧАЛИ

ОДНА СІМ’Я У НАС І БАТЬКІВЩИНА,

ДЕ ВЕРБИ ПОНАД СТАВОМ І КАЛИНА,

ДЕ СТЕП ШИРОКИЙ, ЯК ДУША НАРОДУ,

14 ДЕ РАЙДУГИ З ДНІПРА СПИВАЮТЬ ВОДУ,

ДЕ ПЛОМЕНІЮТЬ КЕТЯГИ ЛЮБОВ’Ю

ДАРУЮЧИ ХВОРІЮЧИМ ЗДОРОВ’Я.

ДЕ ПОНАД СТАВОМ, ОПУСТИВШИ ВІТИ В ВОДУ

ЗЕЛЕНІ ВЕРБИ ВИДИВЛЯЮТЬСЯ НА ВРОДУ.

15 ДЕ ВВЕЧЕРІ СОПІЛКА КАЛИНОВА

ЛЮДСЬКОЮ ПРОМОВЛЯ ДО ТЕБЕ МОВОЮ.

НЕМА – ГОВОРИТЬ, - БЕЗ ВЕРБИ Й КАЛИНИ

СПІВУЧОЇ ВІТЧИЗНИ – УКРАЇНИ!

16 Живе образ калини не тільки в піснях, легендах, а й у прислів’ях та

приказках.

17 Калина хвалилась, що з медом солодка.

18 Пишна та корисна, мов червона калина.

19 Убралась в біле плаття, як калина в білий цвіт.

20 Україна , мов калина.

21 У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками .

Давня українська гра з гілочкою калини „Шукало” (Проводить „Калина”).

Калина. Я хочу вас навчити давньої української гри з гілочкою калини
« Шукало ».

Всі стаєте в коло, присідаєте на коліна. В середині – Шукало. Передавати так

гілочку калини, щоб Шукало не бачив де гілочка, промовляйте:

Шукало, шукай,

де гілочка вгадай!

Лічилка. 1-2-3 калину посади, 4-5 шануй свій рідний край.

22 Кажуть у калині – вся материнська любов, безсмертя роду. Усім серцем, любі

калинчата, любіть символи нашої Батьківщини, примножуйте їх і доглядайте за

ними.

23 Калинонька – це образ матері, батька, родини, цілого роду, нашого

прекрасного краю. А ще запам'ятайте - ламати калину – великий гріх. Бо калина

– жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого.

24 Образ калини входить в нашу свідомість ще з раннього дитинства разом з

маминою колисковою, маминими розповідями про лікувальні властивості цих

ягід. Калиновий чай найкращий помічник від застуди. Свіжі ягоди з медом та

водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, тиску крові.

25 У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль,

джеми, варення. Тому й садимо кущі біля криниць, щоб вода була холодна і

смачна. Наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Дітям, щоб не рвали

цвіту, казали : „ Не ламайте калину, бо накличете морози ”.

26 Є таке повір’я : якщо зробити з калини сопілку, то в сім’ї народиться співуча

дитина. Бо ж не знати голосу ніжнішого, чистішого, ніж голос сопілки. Такі ж

ніжні голосочки у наших калинчат .

Пісня: Діти стають у хоровод і виконують пісню «Біля калиноньки»,

сл. та муз. Ю.Михайленка

Осінь знов до нас прийшла

У село і в місто.

І калину одягла

В червоне намисто.

Приспів:

Ми біля калиноньки

В дружнім колі стали,

Пісеньку осіннюю

Ніжно заспівали.

Вже не гріє сонечко,

Спів пташок не лине.

Тільки усміхаються

Ягідки калини.

Приспів.

З золотого листячка

Сплетемо віночок.

Та й біля калиноньки

Почнемо таночок.

Приспів.

27 Калина оспівана в багатьох творах Івана Франка, Лесі Українки, Тараса

Шевченка

Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.

Над водою гне з вербою

Червону калину.

28 Защебетав соловейко

В лузі на калині

Заспіває козаченько,

Ходя по долині.

30Три явори посадила

Сестра при долині,

А дівчина заручена –

Червону калину.

31 Калина – це пам’ять про тих, хто не повернувся з боїв. Не повернувся юнак до рідного порога, разом з рідними сумує й калина.

Опустила кетяги калина,

Вся в зажурі, краще б не цвісти,

Хто її чекав, вже не прилине,

Вже йому до неї не прийти.

(читання вірша Калинові сльози).

Чумаки від’їжджали в далеку дорогу

              І калину везли ,проти лиха підмогу

             Запоріжці пили із калини напій,

             Як за правду і волю виходили в бій.

             Ми в калині родились в калині зростали

            Ми в сопілки з калини журбу виливали

І калину на серці несли в домовині

На могилах у нас виростали калини.

І цвіла наша доля калиною лузі

Розвивалась піснями в скорботі і тузі

Стали душі у нас і терпкі й гіркуваті

Бо калинове горе живе в нашій хаті

Нас давно, як калину, отак поламали

Як калину червону, в пучки пов’язали

А ми пута розірвем і будемо жити

             І калину червону ми будем садити.

             І садити й любити й ніжно плекати

             Їсти ягоди з неї гіркі й терпкуваті

             Хай нам стукають в серце калинові сльози

Щоб ми більше не гнулись в негоди і грози.

Розростуться, розквітнуть гаї калинові

  І сопілки заграють мелодії нові

Кожну душу зігріють, застиглу й холодну

І розбудять і славу і силу народну.

Той давай-но посадим калину червону

       Нашу радість гірку і від зла охорону

Ми у неї дістанемо мужність і сили

      Щоб калиновий край врятувать від могили

32 Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я – країна Україна.

На горі – калина !

33 Калино, послухай: оці малята

Дорослі вже, не малюки.

Вступити хочуть в калинчата,

Красивії носить значки.

Калина:
З радістю, мої малята!
Я прийму вас в калинчата.
Та скажіть мені для почину,
Що за слово Батьківщина?

1Здається, початок Вітчизни

З порогу батьківської хати.

З пісень отих, колискових,

Яких нам співала мати.

2 Напевно, бере свій початок

Вітчизна з пісень солов’я.

Із того селянського двору,

Де п’є молоко немовля.

Калина:

Маленькі, а вже розуміють,

Що значить Вкраїна - мати,

Гостей таких дуже рада

У себе щиро вітати.

Я вже переконалася, що ці діти достойні носити звання калинчат.

А знаєте ви закони калинчат?

3 В нас закони калинові

Честі, доброти й любові,

Любим близьких, рідних дуже

І сусід нам – не байдужий.

4 У калинчат завзятих

Гарних друзів є багато.

Малюків оберігаєм,

Старшим в праці помагаєм.

5 Як весняна квітка рання,

Ми веселі, щирі, вправні,

Допоможем в кожнім ділі,

Бо старанні, добрі, вмілі.

6 Калинчатко, не лінися,

Підтягнися, посміхнися,

Не забудь робить зарядку,

Речі всі тримай в порядку.

7 Ми малята-калинчата

Знаєм казочок багато,

Любим пісню колискову,

Українську рідну мову.

8 Я люблю матусю й тата,

І городець коло хати,

В лузі пишную калину,

Й чарівну мою Вкраїну.

Калина. То що ж , друзі, чи гідні наші першокласники носити значки калин чат?

Калина вручає значки.

34 Калина пишним білим цвітом

Покрила квіти навесні.

А восени, як згасне літо,

Дарує ягідки рясні.

35Зриваймо кетяги калини,

Не забуваймо лиш про те:

Калина – символ України,

Калина – дерево святе.

Калина :
Мої любі друзі!
Вітаю зі святом!
Вам зичу здоров’я і щастя багато.
Ростіть в радість школі, своїй родині,
Хай добре живеться нам всім на Вкраїні!

Привітання вчителя.

Привітання від директора.

Привітання від батьків.

Блог вчителя початкових класів Бояницької ЗШ Іст. Люби Любові Євгенівни

Сторінки

вівторок, 29 листопада 2016 р.

Фізкультхвилинка 1 клас

Навчання грамоти (читання). 1 клас.

понеділок, 28 листопада 2016 р.

Тепло сердець, тепло оселі...

фото Калинчата

понеділок, 7 листопада 2016 р.

Калинчата 2016